Обрати сторінку

Історія нашої школи

 

 

 

 

У 1927 році вперше відкрилась початкова школа в мікрорайоні Зелений Клин, що був частиною села Лиман. Вона розташовувалась у будинку  Синяків, по вулиці Котовського. Першою  вчителькою Зеленоклинської  школи  була  Ганна Архипівна Пшенична.

 

Узимку школу перенесли до будинку Філоненка, господаря парового млина. Школу прикрашав фруктовий садок, а дитячі очі радували великі  та світлі класні кімнати. На той час завідував школою Поляков Григорій Васильович

 

 

У передвоєнні роки директором початкової школи був Білик Володимир Сергійович. Великою повагою серед учнів користувалася вожата Сова Віра Андріївна. Учителями початкових класів були Міцкевич Віктор Андрійович, Фесенко Поліна Лазарівна, Клавдія Іванівна, Антоніна Омелянівна, Ігнатенко Марія Андріївна.До війни у школі нараховувалось шість початкових  класів.

 

 

28 вересня 1941 року о 7 годині вечора на залізничній станції Зелений Клин обстріляно робочий потяг. Із тих пір не знала спокою Лиманська земля .

 

Учителі Білик В.С. та Міцкевич В.А. пішли на фронт. Заняття в школі припинились.

 

За роки окупації шкільну будівлю зруйновано.

 

31 січня 1943 року після важких боїв на берегах Дінця в Лиман прийшла радісна звістка: наше рідне місто – звільнено. Діти знову потяглися до школи. З евакуації повернулися вчителі Копитько Галина Данилівна і Левченко Тетяна Семенівна, яку і призначили завідуючою початкової школи №20. (Так раніше називалась Зеленоклинська залізнична початкова школа Донецької з/д).

 

Вчителі провели перепис дітей та вийняли кімнати в житлових будинках під класи.  Дітям довелося навчатися в приватних будинках  Фесенка К.П., Чугая І.В., Ігнатенка А. П. до 1951 року.

 

 

 

Учителі разом з батьками учнів розбирали у дворах та в лісі бліндажі, з дощок збивали прості парти та класні дошки. Писали на старих книжках, газетах, на клас була одна-дві книги. У 1944-1945 р. діти отримали нові підручники.

 

1 вересня 1951 року  –  найщасливіший день для зеленоклинських дітей. Відкрили нову початкову середню школу №20  по вул. Миру (зараз будівля СЕС). Завідуючою школи призначили Соболєву Серафіму Олексіївну.

 

 

У серпні, коли йшло будівництво школи, учні з задоволенням спостерігали за цією подією, збирали будівельне сміття, робили клумби, готували шкільний сад до посадки дерев. Великі і світлі кімнати, гарний вестибюль, велика бібліотека – все милувало очі дітей. Восени шкільний сад засадили тополею, яблунею, кущами бузку.

 

 

Зовсім молоді та недосвідчені перші вчителі переступили поріг Зеленоклинської школи №20: Кизим Раїса Олексіївна, Чередніченко Ніна Степанівна, Левченко Тетяна Семенівна, Тирінова П.П., Давиденко В.А. та заслужений вчитель УРСР Хандій Григорій Микифорович.

Нарешті в 1955 році зеленоклинці отримали  школу – семирічку  по вул. Театральній. Директором призначено Іваницького  Івана Сильвестровича.

У перший рік у школі навчалося 310 учнів. Силами учнів у 1956 році розбито фруктовий сад на 1,5 га. та квітники.  Школа потонула в зелені

З 1960 по вересень 1961 року директором Зеленоклинської  восьмирічної школи був Фоменко Микола Федосійович .

У 1961 році почалася добудова школи. І в 1963 році 1 вересня учні побачили 15 нових класних кімнат та спортивну залу.  Під час добудови нового приміщення працювали діти, батьки, вчителі, шефи і своєю працею зекономили 6000 рублів, на які було споруджено шкільні майстерні. Учні спільно з шефами організували шкільну теплицю

 

 

З жовтня 1961 по липень 1973 р. директор Зеленоклинської школи –  Болдирєва Ганна Миколаївна. Десятки молодих учителів, що прийшли в Зеленоклинську школу, під її умілим керівництвом стали майстрами педагогічної справи. З її енергійної наполегливості учні школи отримували професію шофера 3-го класу . Збудовано гаражі, кабінет автосправи, автоклас. За свій труд та внесок у педагогічну справу нагороджена орденом Трудового Червоного Прапора

У 1967 році школі присвоєно ім’я  Г.І. Петровського. У зв’язку з цим встановлено нове найменування школи: Зеленоклинська середня загальноосвітня трудова політехнічна школа імені  Г.І. Петровського.  У травні 1969 року відкрита кімната – музей ім. Г.І. Петровського

З червня 1973 року  по серпень 1980 року  директором школи ім. Петровського Г.І. призначено Гніденка Василя Петровича. Під час його керування учні школи отримали нові меблі, школа була огороджена парканом

З серпня 1980 по грудень 1986 року. директором школи  був Нєфьодов Леонід Павлович. За роки його керування проведена до школи тепломережа, з’явилися предметні кабінети, учні (хлопці) здобували кваліфікацію токаря на заводі  силікатної  цегли, а дівчата отримували довідку секретаря – друкарки.

 

З 1987 р по серпень 2009 р. директор школи  була  Вербовська Людмила Борисівна. За цей час учні школи отримали комп’ютерний клас, були облаштовані нові кабінети: української мови та літератури, математики, історії. Придбано нові шкільні меблі, оновлено огорожу школи. У старшій школі відкрито фізико-математичний профіль. У 2008 році проведена безпровідна мережа Інтернет

1січня 1993 року  змінено назву школи  – середня  школа  №5.

З 1997 р.  школа знову перейменована – Краснолиманська  ЗОШ І-ІІІ ступенів №5 .  У серпні 2005 року  школі  надано статус україномовної .

З серпня 2009 року  директором школи  призначено Шепілову Ірину Василівну. Відбувається модернізація школи: замінено  систему тепломережі,  встановлено пластикові  теплозберігаючі  вікна, оновлено класні кімнати, в спортивній залі проведено капітальний ремонт.  Учні старшої школи навчаються в класах філологічного профілю. Школа отримала новітні засоби навчання (ІКТ): у 2010 році – мультимедійний комплекс, у 2011 році – 15 нових  комп’ютерів.

Нашій школі 60 років